Шановні батьки!

Цифрове середовище, зокрема мережа інтернет, сьогодні є не лише важливим джерелом інформації, але і способом комунікації, який нівелює перепони для спілкування. Через глобальний вплив COVID-19 діти проводять все більше часу в інтернеті.

Зауважуємо, що право дитини на безпеку та захист є базовим та поширюється на її життєдіяльність як онлайн, так і офлайн. Разом з тим, не кожна дитина в Україні володіє достатнім рівнем знань щодо існуючих ризиків в цифровому середовищі та навичками безпечної поведінки в цифровому просторі. Діти мають право отримувати знання та підтримку у використанні цифрового середовища. Надавати таку підтримку є спільною відповідальністю батьків, педагогічних працівників, громади загалом. Залучення батьків до освітнього процесу, налагодження ефективних партнерських відносин сприятиме не лише ефективному досягненню результатів навчання, а й формуванню безпечного освітнього та родинного середовища для дитини.

Комунікація у віртуальному просторі має свої особливості. Так, інформаційно-комунікаційні технології є важливим інструментом у житті дітей під час здобуття освіти, соціалізації, самореалізації. Водночас, безконтрольне та безвідповідальне їх використання містить ризики для здоров’я, розвитку та благополуччям дітей, зокрема:

контактні ризики (сексуальні експлуатації та зловживання, домагання для сексуальних цілей («грумінг», розбещення), онлайн-вербування дітей для вчинення злочинів, участь у екстремістських політичних чи релігійних рухах або для цілей торгівлі людьми);

ризики контенту (принизливе та стереотипне зображення та надмірна сексуалізація жінок та дітей; зображення та популяризація насильства та нанесення собі ушкоджень, зокрема, самогубств; принизливі, дискримінаційні або расистські вирази або заклик до такої поведінки; реклама, контент для дорослих);

ризики поведінки (залякування, переслідування та інші форми утисків, розповсюдження без отримання згоди сексуальних зображень, шантаж, висловлювання ненависті, хакерство, азартні ігри, незаконне завантаження або інші порушення прав інтелектуальної власності, комерційна експлуатація);

ризики для здоров’я (надмірне використання призводить до позбавлення сну та фізичної шкоди).

Всі перераховані вище ризики не є вичерпними, постійно оновлюються та здатні негативно вплинути на фізичне, емоційне та психологічне благополуччя дитини.

Так, одними з розваг серед підлітків в соціальних мережах, що, зокрема за умови відсутності компетентностей безпечної поведінки в цифровому просторі, можуть призвести до непоправної шкоди здоров’ю та життю дитини, стали інтернет-челенджі та «групи смерті».

Челендж (англ. Challenge) - жанр інтернет-роликів, в яких блогер виконує завдання на відеокамеру і розміщує його в мережі, а потім пропонує повторити завдання своєму знайомому або необмеженому колу користувачів. Саме слово челендж зазвичай перекладається як «виклик» у контексті словосполучення «кинути виклик».

Вірусний характер поширення цих  челенджів дозволяє їм швидко розповсюджуватись та продовжувати існувати, незважаючи на смертельну небезпеку. Служби технічного обслуговування та контролю за контентом популярних соціальних мереж не завжди вчасно виявляють та блокують контент, що закликає до небезпечних дій. Однак кожен користувач, помітивши контент, який може загрожувати життю та безпеці інших, може звернутися до адміністрації сайту зі скаргою, і врятувати комусь життя.

Посібник для батьків:    Як навчити дитину безпеці у віртуальному світі.pdf 

Поради щодо безпечної поведінки дитини в цифровому середовищі:

·         говорити з дитиною про безпеку в Інтернеті та допомагати розвивати критичне мислення, вчити робити аргументований вибір та нести відповідальність за його результати. Проста заборона використання ґаджетів може призвести до втрати довіри дитини до дорослого та приховування нею своїх захоплень. Найперше варто говорити, пояснювати, формувати культуру використання Інтернету в повсякденному житті;

·         будувати відкриті та довірливі стосунки з дитиною щодо використання технологій: підтримувати спілкування, давати поради. Дитина має знати, що дорослий поруч і готовий допомогти;

·         разом з дитиною переглядати матеріали на її улюблених веб-сайтах та грати в її улюблені Інтернет-ігри. Це допоможе краще зрозуміти інтереси дитини, її захоплення та причини такого вибору. Також це може стати приводом для невимушеного початку розмови про безпеку в Інтернеті;

·         формувати корисні звички використання ґаджетів та цифрового середовища, розвивати цифрові, соціальні й емоційні навички, такі як: повага, емпатія, критичне мислення, відповідальна поведінка та психологічна стійкість;

·         підвищувати самооцінку дитини, дозволяти дитині самостійно робити вибір і бути відповідальним за нього, вчити моделям поведінки із негативним досвідом в Інтернеті;

·         заохочувати користуватись ґаджетами в зонах видимості дорослих. Це допоможе тримати під контролем, з ким ваша дитина контактує в Інтернеті через телефон, планшет, смарт-телевізор, ігрову приставку та інші пристрої, підключені до Інтернету;

·         встановлювати часові межі користування ґаджетами, щоб балансувати час, проведений в режимі онлайн та флайн;

·         контролювати додатки, ігри, веб-сайти та соціальні мережі, якими користується дитина, та їх відповідність віку дитини;

·         вчитись встановлювати на ґаджети дитини батьківський контроль, вимикати можливість спілкування або обміну повідомленнями в онлайн-чатах та функцію «поділитися розташуванням» у налаштуваннях додатків чи ігор, оскільки це може наразити дитину на небезпеку у вигляді небажаного контакту чи розкрити її фізичне місце розташування;

·         перевіряти налаштування приватності в іграх та соціальних мережах, якими користується дитина, наявності в її профілі ввімкнених налаштувань приватності. Обмежити коло осіб, які можуть контактувати з дитиною та просити дитину радитись, перш ніж додавати нових друзів;

·         використовувати доступні технології для налаштування батьківського контролю на пристроях, які можуть обмежувати шкідливий контент, контролювати дії дитини та обмежувати чи блокувати час користування підключеними до Інтернету пристроями або окремі функції (наприклад, камери, покупки через мобільні додатки);

·         бути уважними до ознак страху чи тривоги, зміни поведінки, режиму сну та апетиту. Спостерігати, як дитина будує контакти зі світом: якщо більше сидить у ґаджетах, замкнута й не може описати свій стан; не знаходить слова, щоби розповісти про свої почуття та проведений день; якщо наживо не спілкується, не ходить у гості, не ходять в гості до неї; слухає депресивну, параноїдальну музику; має відсторонений погляд, апатію, дитина млява, має поганий апетит, не має інтересу в очах - у такому разі треба звертатися до фахівців і знати, куди звернутися за додатковою порадою та підтримкою, а також повідомляти дитині, куди вона може у разі потреби звернутись по допомогу. Важливо рахуватися з почуттями підлітка і не заперечувати їх, треба легалізувати ці почуття і дати дитині зрозуміти, що її приймають і про це можна говорити у родині.

У разі виявлення, що дитина стала жертвою будь-яких проявів насильства чи експлуатації, вербування чи маніпуляцій в цифровому просторі, варто одразу звернутись до Національної поліції України та надіслати повідомлення про правопорушення до департаменту кіберполіції Національної поліції України за посиланням (цілодобово) (див.: Поради з безпеки онлайн для батьків та опікунів)

Шановні батьки!

У ході навчально-виховного процесу у школі є необхідність проведення фото чи відеозйомки та публікації фото, відеоматеріалів або творчих робіт Ваших дітей у мережі Інтернет. 

Окремих норм, які регулюють питання зйомки та використання фото дітей, в українському законодавстві немає. Безперечно, кожен має право вільно збирати,  зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно,  письмово або в інший спосіб  на  свій вибір. Проте це право обмежене правом кожної особи на повагу до приватного життя. З цього випливає загальне правило, за яким здійснення фотозйомки особи має здійснюватися за її згодою (стаття 307 Цивільного кодексу України).

Винятком із загального правила, коли не потрібно отримувати згоду, є зйомка у публічних місцях:  «Згода особи на знімання її на фото, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру». Якщо ж для здійснення зйомки потрібно отримати згоду (не у публічному місці), тоді таку згоду за неповнолітню чи малолітню дитину дають батьки. 

Ми плануємо публікувати такі матеріали лише з Вашого письмового дозволу. 

Дозвіл батьків.pdf (184534)

організація дистанційного навчання.pdf (1100298)

Шановні батьки! З метою попередження дитячої бездоглядності, підліткової злочинності та зниження рівня знань серед учнів адміністрація школи та педагогічний колектив просить Вас із більшою відповідальністю ставитися до відвідування уроків Вашою дитиною. Відповідно до Загальних обов’язків батьків Ви повинні: - забезпечувати регулярне відвідування школи Вашою дитиною; - забезпечувати особистий супровід учня до школи, або до шкільного транспорту та зі школи додому; - попередити класного керівника усно чи письмово про можливі пропуски занять з поважних причин. Відповідно до цього наголошуємо, що поважними причинами невідвідування школи є: хвороба, санітарно-курортне лікування, оздоровлення, участь у змаганнях, конкурсах. У випадку, якщо Ваша дитина пропустила заняття, вам необхідно надати класному керівнику такі документи: - медичну довідку у зв’язку із хворобою, відвідуванням лікаря; - ксерокопію путівки та заяву від батьків у зв’язку із санітарно-курортним лікуванням, оздоровленням); - лист позашкільної установи або заяву від батьків у зв’язку із участю у змаганнях, конкурсах. Дякуємо за розуміння та співпрацю!

Шановні батьки! Не залишайте дітей без нагляду! Дбайте про безпеку своїх дітей, дотримуючись правил безпечної поведінки в побуті. Виховуйте у дітей навички культури безпечної поведінки, демонструючи на власному прикладі обережність у поводженні з вогнем, газом, водою, побутовою хімією, ліками. Виділіть декілька хвилин на відверту розмову з дітьми. Пам’ятайте, ці хвилини вимірюватимуться ціною життя. А щоб неждана мить не стала початком великої біди – потрібно давати дітям чіткі знання і вміння, як діяти в тій чи іншій ситуації.

Пам’ятайте, що життя ваших дітей залежить лише від вас самих!

Поради батькам першокласників

Нової української школи

         Пропонуємо декілька порад батькам першокласників, які допоможуть дитині адаптуватися до нових умов, уникнути складностей у відносинах, дозволять зробити успішними перші кроки учня у шкільному житті:

·     підтримуйте першокласника в його бажанні домогтися успіху. У кожній справі обов’язково знайдіть, за що можна його похвалити. Пам’ятайте, що похвала й емоційна підтримка («Молодець! Ти так добре впорався!») здатні помітно підвищити інтелектуальні досягнення;

·     не лякайте школою. Ні в якому разі не ведіть при дитині розмови, що у неї «закінчилося дитинство», не жалійте її: мовляв, бідненький, починаються трудові будні. Навіть жартома не лякайте школою;

·     вислухавши зауваження вчителя, не поспішайте сварити дитину, постарайтеся,  щоб   ваша   розмова  з учителем проходила без дитини. Візьміть до уваги позиції обох сторін і не поспішайте з висновками. Якщо вас щось турбує в поведінці дитини, його навчальних справах, не соромтеся звертатися за порадою і консультацією до вчителя або психолога;

·     розмовляйте з дитиною, розвивайте її мовлення. Будьте в курсі, взнавайте кожного тижня, що дитина вивчає, які у неї успіхи, над чим ще треба попрацювати. Запасіться терпінням, приємно, якщо є успіхи, якщо немає – це не трагедія;

·     враховуйте, що навіть «зовсім великі» діти (ми часто говоримо: «Ти вже великий!» 6 - 7 річній дитині) дуже люблять казку перед сном, пісеньку, лагідне погладжування. Все це заспокоює їх, допомагає зняти напруження, накопичене за день, спокійно заснути;

·     завжди будьте уважними до стану здоров’я дитини, коли щось її турбує: головний біль, поганий загальний стан. Найчастіше це показники втоми, перевантаження;

·     ключ до серця дитини лежить через гру. Саме в процесі гри ви зможете передати їй необхідні навички, знання, поняття про життєві правила та цінності, навчите краще розуміти один одного. У першокласника повинно залишатися досить часу і для ігор;

·     вам буде потрібне терпіння. Ентузіазм перших днів швидко проходить, його місце займає втома. Часті нарікання на дитину чи порівняння з іншими можуть розвинути комплекс неповноцінності. Дитина має відчути, що ви завжди її любите, завжди їй допоможете та підтримаєте;

·     зацікавлюйте дитину в навчанні, але в цьому слова «треба вчитися» не помічники, необхідно дати відчути, що дізнаватися щось нове - це захоплююче і корисно;

·     постійно цікавтеся шкільним життям дитини, вона повинна знати, що вам не байдуже, що відбувається в школі, в класі, що у неї виходить,  а що ні, необхідна ваша підтримка і співпереживання;

·     щиро цікавтеся думкою дитини, тільки так  ви  зможете  сформувати в неї правильну життєву позицію. І пам’ятайте: те, що здається вам не дуже важливим, для вашого сина чи дочки може виявитися подією, що хвилює весь день;

·     позитивну мотивацію вашій дитині створять ваше спокійне і радісне ставлення до школи, відсутність завищених вимог до успіхів дитини, позитивні розповіді про школу, відсутність страху дитини перед можливою помилкою, розвинений пізнавальний інтерес до навколишнього світу.

         Кожна дитина неповторна, наділена від природи унікальними здібностями, талантами та можливостями. Місія Нової української школи – допомогти розкрити та розвинути здібності, таланти і можливості кожної дитини на основі партнерства між учителем, учнем і батьками.

         Ключ до успіху - розуміння труднощів дитини і спокійна батьківська впевненість в її можливостях. З такою підтримкою дитина буде відчувати себе в безпеці і легше впорається з будь якими труднощами.

Як допомогти підготуватися до ЗНО (інформація для батьків)

Підтримувати дитину – означає вірити в неї. Підтримка заснована на вірі в природжену здатність особи долати життєві труднощі, підтримка тих, кого вона вважає значущим для себе.

Саме батьки можуть допомогти своєму одинадцятикласникові найефективніше розпорядитися часом і силами при підготовці до випускних і вступних випробувань. Допомога дорослих дуже важлива, оскільки людині, крім усього іншого необхідна ще і психологічна готовність до ситуації складання серйозних іспитів.

Дорослі мають багато можливостей, щоб продемонструвати дитині своє задоволення від її досягнень або зусиль. Інший шлях – навчити підлітка справлятися з різними завданнями, створивши у нього установку: «Ти зможеш це зробити».

 Щоб показати віру в дитину, батьки повинні мати мужність і бажання зробити наступне: • Забути про минулі невдачі дитини
• Допомогти дитині знайти впевненість у тому, що вона впорається з даним завданням
• Пам'ятати про минулі успіхи і повертатися до них, а не до помилок.

Отже, щоб підтримати дитину, необхідно: 
• Спиратися на сильні сторони дитини
• Уникати підкреслення промахів дитини
• Проявляти віру в дитину, співчуття до нього, впевненість в його силах
• Створити вдома обстановку дружелюбності і поваги, уміти і хотіти демонструвати любов і повагу до дитини
• Будьте одночасно вимогливими і добрими, але не виступайте в ролі судді
• Підтримуйте свою дитину, демонструйте, що розумієте її переживання.

Існують слова, які підтримують дітей, наприклад: «Знаючи тебе, я впевнений, що ти все зробиш добре», «Ти знаєш це дуже добре». Підтримувати можна за допомогою дотиків, сумісних дій, фізичної співучасті, вираз обличчя.

Не підвищуйте тривожність дитини напередодні іспитів - це може негативно позначитися на результаті тестування. Дитині завжди передається хвилювання батьків, і якщо дорослі у відповідальний момент можуть справитися зі своїми емоціями, то дитина через вікові особливості може емоційно "зірватися".

Погодьтесь, що кожен, хто складає іспити, незалежно від їх результату, осягає найважливішу в житті науку – уміння не здаватися у важкій ситуації, а провалившись – вдихнути повними грудьми і йти далі.

·         Задовго до іспитів обговоріть з дитиною, що саме їй доведеться здавати, які дисципліни здаються їй найбільш складними, чому? Ця інформація допоможе спільно створити план підготовки, – на які предмети доведеться витратити більше часу, а що вимагає тільки повторення.

·         Прочитайте список питань до іспиту. Не соромтеся зізнатися дитині, що вже не дуже добре пам'ятаєте більшість розділів біології, хімії або будь-якого іншого предмету, який їй необхідно підготувати. Нехай школяр розповість вам ту або іншу тему, а ви поставите питання. Чим більше він встигне вам розповісти, тим краще.

·  Домовтеся з дитиною, що увечері напередодні іспиту вона припинить підготовку, прогуляється, прийме душ і ляже спати вчасно. Останні дванадцять годин повинні піти на підготовку організму, а не знань.

·  Обговоріть питання про користь і шкоду шпаргалок. По-перше, дитині буде цікаво знати вашу думку із цього приводу (можливо, вона навіть здивується, що ви теж користувалися шпаргалками і взагалі знаєте, що це таке). По-друге, необхідно допомогти дитині зрозуміти, що діставати шпаргалку має сенс тільки тоді, коли вона не знає взагалі нічого. Якщо їй здається, що, ознайомившись із змістом шпаргалки, вона зможе отримати відмітку краще, ризикувати не варто. У будь-якому випадку допомогти людині може тільки та шпаргалка, що написана його власною рукою.

·  У вихідний день, коли ви нікуди не поспішаєте, влаштуйте дитині репетицію письмового іспиту. Наприклад, візьміть один з варіантів вступних завдань з математики з довідника для тих, що вступають до вузів. Домовитеся, що у неї буде 3 або 4 години, посадіть за стіл, вільний від зайвих предметів, дайте декілька чистих листів паперу, відмітьте час і оголосіть про початок «іспиту». Прослідкуєте, щоб її не відволікали телефон або родичі. Зупиніть випробування, коли закінчиться час, дайте школяру відпочити і перевірте разом з ним правильність виконання завдань. Постарайтеся виправити помилки і обговорити, чому вони виникли. Поговоріть і про відчуття, що виникли в ході домашнього іспиту: чи було йому ніяково або незатишно, чи вдалося зосередитися на завданні і не відволікатися?

·         Стежите за тим, щоб під час підготовки дитина регулярно робила короткі перерви. Поясніть їй, що відпочивати, не чекаючи втоми, - кращий засіб від перевтоми. Важливо, щоб одинадцятикласник обходився без стимуляторів (кави, міцного чаю). Немало шкоди може нанести і спроба зосередитися над підручниками в одній кімнаті з працюючим телевізором або радіо. Якщо школяр хоче працювати під музику, не треба цьому перешкоджати, тільки домовитеся, щоб це була музика без слів.

Підбадьорюйте дітей, хваліть їх за те, що вони роблять добре.

Підвищуйте їх впевненість у собі, оскільки чим більше дитина боїться невдачі, тим більше вірогідність допущення помилок.

Напередодні іспиту забезпечте дитині повноцінний відпочинок, він повинен відпочити і як слід виспатися.

 Порадьте дітям під час іспиту звернути увагу на наступне: 
- пробігти очима весь тест, щоб побачити, якого типу завдання в нім містяться, це допоможе налаштуватися на роботу;
- уважно прочитати питання до кінця і зрозуміти його сенс (характерна помилка під час тестування - не дочитавши до кінця, за першими словами вже припускають відповідь і поспішають його вписати);
- якщо не знаєш відповіді на питання або не впевнений, пропусти його і відзнач, щоб потім до нього повернутися;
- якщо не зміг протягом відведеного часу відповісти на питання, є сенс покластися на свою інтуїцію і вказати найбільш вірогідний варіант.

Під час виконання тестових завдань привчайте дитину орієнтуватися в часі і його розподіляти. Тоді у дитини будуть навички уміння концентруватися впродовж всього тестування, що додасть їй спокій і зніме зайву тривожність. Якщо дитина не носить годинника обов'язково дайте їй годинник на іспит.

І пам'ятайте: найголовніше - це знизити напругу і тривожність дитини і забезпечити відповідні умови для занять.

Якщо ваша дитина отримала оцінку нижче, ніж хотілося б, або зовсім провалила вступний іспит, допоможіть йому справитися з цією невдачею. Не засуджуйте її, замість цього скористайтеся можливістю зрозуміти, в чому причина невдачі, обговоріть, які висновки можна зробити і що означає в даному випадку горезвісне «не пощастило».

1. Визначайте раніше невизнані або невикористані можливості дитини.
2. Підтримуйте бажання дитини працювати самостійно.
3. Не втручайтесь в процесс творчої діяльності сина або дочки.
4. Давайте дитині свободу вибору методів досягнення мети.
5. Створюйте умови для конкретного втілення творчих ідей дитини.
6. Заохочуйте дитину до роботи у групповому творчому процесі.
7. Заохочуйте до роботи над проектами, запропонованими самою дитиною.
8. Не тисніть на дитину, створюйте вільну, невимушену атмосферу.
9. Схвалюйте результати діяльності сина чи доньки у якійсь одній галузі, з метою спонукати бажання випробувати себе в інших видах діяльності.
10. 10.Підкреслюйте позитивне значення індивідуальних особливостей вашої дитини.

11 .Шануйте потенційні можливості дитини, якщо вона в чому-небудь відстає.

12.Демонструйте свій ентузіазм у якійсь діяльності.

13.Підтримуйте своїм авторитетом дитину, що висловлює відмінну від інших думку й у зв’язку з цим відчуває тиск з боку своїх однолітків.

14.Допомагайте дитині знаходити у її фантазіях зв’язок із реальним світом.

15.Одержуйте максимальну користь від її хобі, конкретних захоплень і індивідуальних схильностей.

16.Виявляйте терпимее ставлення (хоча б тимчасово) до можливого безладдя у зв’язку зтворчою роботою дитини.

17.Заохочуйте максимальне залучення дитини до спільної творчої роботи із старшими.

18.Постійно переконуйте дитину, що ви для неї є однодумцем, а не опонентом.