У Шевченківському НВК діють методичні об’єднання гуманітарного , природничо-математичного циклів, вчителів початкових класів та класних керівників.

ТЕМА, НАД ЯКОЮ ПРАЦЮЄ
ПЕДАГОГІЧНИЙ КОЛЕКТИВ НВК
«Забезпечення якісної освіти шляхом формування інноваційної культури педагога як важливого чинника в реалізації державних освітніх ініціатив, творчому та інтелектуальному розвитку учнів»

СКЛАД МЕТОДИЧНОЇ РАДИ ШКОЛИ.docx (14748)

План МО початкові класи.docx (18943)

ОСНОВНІ ДОКУМЕНТИ ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ З ПЕДАГОГІЧНИМИ КАДРАМИ

ВСТУП

Успішне виконання завдань розвитку національної освіти значною мірою залежить від напо­легливої праці організаторів методичної роботи — методистів, учителів, керівників освітніх закладів та методичних об'єднань.

Методична робота — це систематична, колективна та індивідуальна діяльність педагогічних працівників, спрямована на вдосконалення їхньої кваліфікації та професійної майстерності. Вона вимагає постійної уваги і копіткої, безперервної роботи педагогів, бо саме її результати можуть значно підвищити рівень освіти.

Важливе місце в цій роботі відведено методичним районним, міським, шкільним кабінетам, об'єднанням. Саме вони стали справжніми помічниками, порадниками вчителів та вихова­телів, які спонукають до творчих пошуків усіх учасників навчально-виховного процесу.

З метою підвищення ефективності методичної роботи в закладах освіти, оновлення й удос­коналення її структури та змісту Міністерство освіти України спільно з Інститутом змісту і ме­тодів навчання (нині Науково-методичний центр середньої освіти Міністерства освіти Украї­ни), Київським міжрегіональним інститутом удосконалення вчителів імені Бориса Грінченка підготувало та затвердило низку нормативних документів про організацію методичної роботи з педагогічними кадрами в дошкільних, середніх та позашкільних закладах освіти, зокрема, про методичні об'єднання, кабінети районні (міські), шкільні, рекомендації щодо організації методичної роботи, положення про методистів-кореспондентів інститутів післядипломної ос­віти (удосконалення вчителів), зразки документів, накази Міністерства освіти України.

Виконання положень і рекомендацій, викладених у зазначених документах, необхідно здійсню­вати з урахуванням конкретних умов, складу і підготовки педагогічних працівників. Тому фор­ми, методи, прийоми і засоби організації, проведення та контролю методичної роботи мають творчо, постійно доповнюватись і збагачуватись сучасними досягненнями педагогічної науки, перспективного педагогічного досвіду, враховуючи вимоги держави і суспільства.

Витяг із Закону України “Про загальну середню освіту”

про організацію і проведення методичної роботи з педагогічними кадрами та навчально-методичне забезпечення загальноосвітніх навчальних закладів Цей Закон визначає правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку системи загальної середньої освіти, що сприяє вільному розвитку людської особистості, формує цінності правового демократичного суспільства в Україні. (...)

Стаття 4. Система загальної середньої освіти.

Систему загальної середньої освіти становлять:

загальноосвітні навчальні заклади всіх типів і форм власності, у тому числі для громадян, які потребують соціальної допомоги та соціальної реабілітації, навчально-виробничі комбінати, позашкільні заклади, науково-методичні установи та органи управління систе­мою загальної середньої освіти, а також професійно-технічні та виші навчальні заклади І—II рівнів акредитації, що надають повну за­гальну середню освіту. (...)

Стаття 27.Атестація педагогічних працівників

1. Атестація педагогічних працівників загальноосвітніх навчаль­них закладів незалежно від підпорядкування, типів і форм власності є обов'язковою і здійснюється, як правило, один раз на п'ять років відповідно до Типового положення про атестацію педагогічних пра­цівників, затвердженого Міністерством освіти України.

За результатами атестації педагогічних працівників загально­освітніх навчальних закладів визначається відповідність педагогіч­ного працівника займаній посаді, присвоюється кваліфікаційна ка­тегорія (спеціаліст, спеціаліст другої категорії, спеціаліст першої ка­тегорії) та може бути присвоєно педагогічне звання (старший учитель, учитель-методист, вихователь-методист, педагог, організатор-методист тощо). Положення про кваліфікаційні категорії та педагогічні зван­ня затверджується Міністерством освіти України. (...)

Стаття 37. Повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в системі загальної середньої освіти

1. Спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі загальної середньої освіти є Міністерство освіти Ук­раїни.

Міністерство освіти України:

– реалізує державну політику в сфері загальної середньої освіти;

– здійснює в межах своїх повноважень нормативно-правове регу­лювання відносин у системі загальної середньої освіти; (...)

– організовує нормативне, програмне, науково-методичне та інфор­маційне забезпечення системи загальної середньої освіти;

– визначає порядок атестації педагогічних працівників загально­освітніх навчальних закладів;

– організовує підготовку та підвищення кваліфікації педагогічних працівників, у тому числі керівних кадрів, у системі загальної серед­ньої освіти; (...)

– організовує забезпечення педагогічних працівників підручника­ми, посібниками та методичною літературою (...).

Акти Міністерства освіти України, прийняті у межах його компе­тенції, є обов'язковими для інших центральних органів виконавчої влади, яким підпорядковані загальноосвітні навчальні заклади, Міністерства освіти Автономної Республіки Крим, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, підпорядко­ваних їм органів управління освітою, загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від типів і форм власності. (...)

2. Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в галузі за­гальної середньої освіти в межах їхньої компетенції:

– забезпечують реалізацію державної політики в сфері загальної середньої освіти на відповідній території; (...)

– організовують нормативне, програмне, матеріальне, науково-ме­тодичне забезпечення, перепідготовку, підвищення кваліфікації, атес­тацію педагогічних працівників; (...)

Стаття 38.Повноваження загальноосвітнього навчального закладу

Загальноосвітній навчальний заклад:

– реалізує положення Конституції України, Закону України “Про освіту”, цього Закону, інших нормативно-правових актів у галузі освіти; (...)

– створює науково-методичну і матеріально-технічну бази для орга­нізації та здійснення навчально-виховного процесу (...).

Стаття 39. Управління та громадське самоврядування загальноос­вітнього навчального закладу (...)

3. У загальноосвітніх навчальних закладах можуть функціонува­ти методичні об'єднання, що охоплюють учасників навчально-ви­ховного процесу та спеціалістів певного професійного спрямуван­ня. (...)

Розділ VII. Науково-методичне забезпечення системи загальної се­редньої освіти

Стаття 41. Завдання науково-методичного забезпечення системи загальної середньої освіти.

Завданнями науково-методичного забезпечення системи загаль­ної середньої освіти є:

– координація діяльності інститутів післядипломної педагогічної освіти, методичних кабінетів та методичних об'єднань педагогічних працівників;

– розроблення і видання навчальних програм, навчально-методичних та навчально-наочних посібників;

– організація підготовки і перепідготовки та підвищення квалі­фікації педагогічних працівників, у тому числі керівних кадрів науково-методичного забезпечення системи загальної середньої освіти;

– вивчення рівня знань, умінь і павичок учнів загально­освітніх навчальних закладів, вироблення відповідних реко­мендацій;

– організація співпраці з вищими навчальними закладами всіх рівнів акредитації для підвищення ефективності навчально-виховного процесу;

– висвітлення в засобах масової інформації досягнень педагогічної науки та педагогічного досвіду.

Стаття 42.Здійснення науково-методичного забезпечення системи загальної середньої освіти.

Науково-методичне забезпечення системи загальної середньої освіти здійснюють:

Міністерство освіти України, підпорядковані йому науково-методичні установи та вищі навчальні заклади, а також Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти Академії педагогічних наук України, Кримський республіканський, обласний. Київський і Севастопольський міські інститути післядипломної педагогічної освіти, районні (міські) методичні кабінети, науково-дослідні уста­нови Академії педагогічних наук України та Національної академії наук України. (...)

Стаття 44. Матеріально-технічна база загальноосвітніх навчаль­них закладів (...)

2. Вимоги до матеріально-технічної бази загальноосвітніх навчальних

Міністерство освіти України

НАКАЗ

18. 03. 1997 р. № 72

Про затвердження Положення

про районний (міський) методичний кабінет

На виконання Закону України “Про внесення змін і доповнень до закону Української РСР "Про освіту" з метою створення належних умов для навчально-методичного забезпечення закладів освіти району (міста).

НАКАЗУЮ: 1. Затвердити Положення про районний (міський); методичний кабінет, що додається.

2. Структурним підрозділам Міністерства, Інституту змісту і методів навчання. Міністерству освіти Автономної Республіки Крим, управлінням освіти обласних, Київської і та. Севастопольської міських держадміністрацій забезпечити організацію роботи методичних установ освіти відповідно до цього Положення.

3. Вважати такими, що втратили чинність, Наказ Міністра освіти УРСР від 19. 10. 1967 р. “Про організацію районних і міських методичних кабінетів” № 226 та “Положення про районний (міський) методичний кабінет Української. РСР”, затверджене рішенням колегії Міносвіти УРСР від 12. 04. 1968 р. № 9.

4. Контроль, за: виконанням наказу: покласти на заступника міністра О. Я Савченко.

Міністр М. З. Згуровський

Положення про районний (міський) методичний кабінет

1. Загальні положення

1.1. Методичний кабінет здійснює навчально-методичне забезпечення дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти дітей, підлітків і молоді району (міста), організацію вдосконалення відпо­відної фахової освіти і кваліфікації педагогічних, керівних праців­ників навчально-виховних закладів району (міста).

1.2. У своїй діяльності він керується Конституцією України, Законом України “Про внесення змін і доповнень до Закону Української РСР “Про освіту”, іншими законами та урядовими рішеннями в галузі освіти, наказами і розпорядженнями Міністерства ос­віти України, органів виконавчої влади, керівника методичного ка­бінету.

1.3. Засновником районного (міського) методичного кабінету дошкільної, загальної середньої і позашкільної освіти є місцеві орга­ни виконавчої влади.

Засновник або відділ (управління) освіти районної (міської) дер­жадміністрації (далі — уповноважені засновником органи) здійснює фінансування методичного кабінету, його матеріально-технічне за­безпечення, надає необхідні будівлі, обладнання, організовує будів­ництво і ремонт приміщень, їх господарське обслуговування.

1.4. Головною метою методичного кабінету є навчально-мето­дичне забезпечення педагогічного процесу в дошкільних закладах освіти, середніх загальноосвітніх школах трьох ступенів, спеціалізо­ваних школах, ліцеях, гімназіях, колегіумах, загальноосвітніх шко­лах-інтернатах, закладах позашкільної освіти, організація удоскона­лення відповідної фахової освіта та кваліфікації педагогічних, ке­рівних працівників цих закладів згідно з рівнями, визначеними чинним законодавством.

1.5. Завданнями методичних кабінетів є:

а) вивчення умов забезпечення психічного і фізичного здоров'я вихованців дошкільних та позашкільних закладів, набуття ними життєвого досвіду та вироблення умінь і навичок, необхідних для подальшого навчання, стану організації педагогічного процесу і ме­тодичної роботи в цих закладах;

б) вивчення рівня знань, умінь і навичок учнів у загально­освітніх закладах відповідно до державних стандартів, кожного ос­вітнього та освітньо-кваліфікаційного рівня, стану викладання пред­метів і курсів регіонального та шкільного компонентів базового на­вчального плану та спеціальних дисциплін; організація навчально-виховного процесу та методичної роботи в цих закладах;

в) розробка, апробація та впровадження освітніх технологій та систем, перспективного педагогічного досвіду в дошкільних, середніх загальноосвітніх, позашкільних закладах, поліпшення на цій основі управління ними та організації методичної роботи;

г) організація діяльності наукових товариств учнів та їхніх осе­редків у закладах освіти; підготовка і проведення олімпіад з базових дисциплін, конкурсу “Учитель року”, конкурсів-захистів науково-дослідних робіт, турнірів юних науковців;

ґ) вивчення рівня освітньо-кваліфікаційного забезпечення навчально-виховного процесу кадрами з відповідною базовою освітою;

д) створення організаційних умов для безперервного фахового вдосконалення, кваліфікації педагогічних і керівних працівників освіти, вивчення та аналіз рівня кваліфікаційного забезпечення на­вчально-виховного процесу;

е) проведення системи заходів, спрямованих на розвиток твор­чого потенціалу педагогів і керівників закладів освіти, вивчення і узагальнення їхнього перспективного педагогічного досвіду та його впровадження, залучення кращих із них до конкурсів про­фесійної майстерності, навчально-методичної та науково-дослід­ної робота, прикріплення методистами-кореспондентами кращих педагогічних працівників району (міста) до відповідних кафедр інститутів удосконалення вчителів та залучення їх до навчально-методичної роботи в районі (місті) на підставі відповідних атес­татів.

1.6. Діяльність методичного кабінету будується на принципах доступності, гуманізму, демократизму, незалежності від політич­них партій, громадських і релігійних організацій, системного підходу до навчально-методичного забезпечення навчально-ви­ховного процесу, рівності умов для кожного педагогічного праців­ника щодо повної реалізації його духовного, інтелектуального потенціалу, науковості, гнучкості і прогностичності роботи з педа­гогічними і керівними кадрами освіти, безперервності їх фахового вдосконалення.

1.7. Методичний кабінет є юридичною особою, має печатку, штамп, бланки зі своєю назвою, рахунки в установах банку.

2. Зміст і напрямки роботи кабінету

Зміст робота методичного кабінету включає такі напрямки діяль­ності:

2.1.1. Аналіз якості освітньо-кваліфікаційного забезпечення на­вчально-виховного процесу педагогічними кадрами.

2.1.2. Навчально-методичне консультування педагогічних і ке­рівних працівників освіти району (міста).

2.1.3. Організація безперервного удосконалення фахової освіти та кваліфікації педагогічних, керівних кадрів.

2.1.4. Експертна оцінка якості та результативності навчально-виховної роботи педагогічних працівників відповідно до держав­них освітніх та освітньо-кваліфікаційних стандартів.

2.1.5. Організація пошукових досліджень в галузі розробки та впровадження методики, технологій навчання і виховання, удоско­налення форм і методів роботи з педагогічними та керівними кадра­ми освіти, участь в організації діяльності експериментальних педа­гогічних майданчиків, творчих груп тощо.

2.1.6. Виявлення, апробація та впровадження в практику перс­пективного педагогічного досвіду, навчально-методичної літерату­ри, освітніх технологій і досягнень науки.

2.1.7. Організація ефективної системи методичної роботи, спря­мованої на розвиток творчої індивідуальності педагогічних і керів­них працівників.

2.1.8. Навчальне-методичне консультування та координація діяльності методичних кабінетів закладів освіти.

2.1.9. Координація методичної діяльності з відповідними інсти­тутами післядипломної освіти (удосконалення вчителів), вищими:

педагогічними навчальними закладами освіти, науково-дослідними установами.

2.1.10. Організація і проведення представницьких педагогічних заходів: педагогічних виставок, творчих звітів, конкурсів, науково-практичних конференцій, педагогічних читань тощо.

2.1.11. Проведення інформаційно-довідкової роботи, створення картотек, банків педагогічної інформації тощо.

2.1.12. Організація розробки, апробації і поширення навчально-методичних матеріалів.

2.1.13. Організація та навчально-методичне забезпечення діяль­ності соціально-психологічної служби закладів освіти.

2.1.14. Систематичне вивчення умов розвитку вихованців до­шкільних і позашкільних закладів та рівня знань, умінь і навичок учнів середніх загальноосвітніх закладів освіти відповідно до дер­жавних освітніх стандартів.

2.1.15. Вивчення стану та результатів викладання предметів і курсів регіонального та шкільного компонентів базового навчально­го плану та спеціальних дисциплін, аналіз всеобучу, організації навчально-виховного процесу та методичної роботи в закладах ос­віта.

2.1.16. Організація діяльності бібліотеки методичного кабінету, що здійснює свою роботу відповідно до чинного законодавства.

3. Структура та функція методичного кабінету:

3.1. Штатна структура методичного кабінету, яка включає до­шкільну, загальносередню, позашкільну освіту, складається із заві­дуючого кабінетом, методистів за структурою та галузями знань дер­жавного компонента освіти.

3.2. Підрозділами методичного кабінету є:

а) дошкільна;

б) загальна середня (за галузями знань державного компонента освіти);

в) позашкільна освіта.

3.3. Штатна чисельність персоналу методичного кабінету визна­чається засновником або уповноваженим ним органом відповідно до структури та галузей знань державного компонента освіти за умо­ви їх раціонального поєднання або спеціалізації.

3.4. Завідуючий методичним кабінетом призначається керівни­ком уповноваженого засновником органу за погодженням із терито­ріальними інститутами післядипломної освіти (удосконалення вчи­телів) з педагогічних працівників із відповідною фаховою освітою, яким за результатами атестації встановлена перша або вища кваліфі­каційна категорія за наявності стажу роботи за фахом не менше 5 років.

3.5. Методисти з галузей знань призначаються керівником мето­дичного кабінету за погодженням з уповноваженим засновником органом з педагогічних працівників із відповідною фаховою осві­тою, яким за результатами атестації встановлена перша або вища кваліфікаційна категорія за наявності стажу роботи за фахом не мен­ше 5 років.

3.6. Завідуючий методичним кабінетом може суміщати посаду методиста відповідної освітньої галузі з доплатою в межах фонду заробітної плати згідно з відповідним рішенням уповноваженого засновником органу.

3.7. Завідуючий методичним кабінетом:

а) організовує роботу методичного кабінету, здійснює загальне керівництво діяльністю працівників і несе персональну відпові­дальність за результати роботи;

б) звітує перед уповноваженим засновником органом і відповід­ними територіальними інститутами післядипломної освіти (удоско­налення вчителів);

в) подає рекомендації і пропозиції щодо відбору методистів упов­новаженому засновником органу;

г) визначає функціональні обов'язки і ступінь відповідальності працівників методичного кабінету за їх виконання;

д) видає накази та розпорядження відповідно до своїх повнова­жень, організовує контроль за їх виконанням.

3.8. Завідуючий методичним кабінетом є членом Ради (колегії) районного (міського) відділу (управління) освіти.

3.9. Методичний кабінет забезпечує:

3.9.1. Здійснення головної мети, завдань, змісту і напрямків ро­боти методичного кабінету згідно з чинним законодавством і цим Положенням.

3.9.2. Готує і подає засновнику експертні матеріали для. при­йняття відповідних рішень з таких питань:

а) організація навчально-методичного, кадрового забезпечення. закладів освіти, підвищення кваліфікації та змісту атестації; педагогічних працівників на підставі фахових висновків, відповідних дип­ломів, кваліфікаційних посвідчень та атестатів методиста-кореспондента;

б) забезпечення вживання української мови як державної в за­кладах і установах освіти, сприяння навчанню національних мен­шин своєю мовою на території їх компактного проживання;

в);дотримання державних вимог щодо змісту освіти у дошкіль­них, середніх загальноосвітніх, позашкільних закладах освіти неза­лежно від форм власності.

3.9.3. Формування бібліотечних фондів навчальної, довідкової, наукової, науково-популярної, методичної, художньої літератури і фахових періодичних видань закладів освіти району (міста).

3.9.4. Інформаційно-консультативне обслуговування педагогіч­них та керівних працівників закладів освіти на базі власної бібліо­теки і читальних залів методичного кабінету.

3.9.5. Керівництво навчально-методичною роботою в дошкіль­них, середніх загальноосвітніх, позашкільних закладах освіти райо­ну (міста).

3.10. Рада методичного кабінету.

Рада методичного кабінету є її колегіальним органом, який ви­значає результати.

Головою ради є завідуючий методичним кабінетом. До складу ради методичного кабінету входять керівники методичних об'єднань, педагогічні працівники тієї або іншої спеціальності чи напрямку навчально-виховної роботи, керівні працівники дошкільних, се­редніх загальноосвітніх та позашкільних закладів освіти, методисти кабінету, працівники відділу (управління) освіти, представники наукової та педагогічної громадськості.

Склад ради методичного кабінету затверджується керівником уповноваженого засновником органу.

4. Фінансово-господарська діяльність методичного кабінету

4.1. Фінансування методичного кабінету здійснюється за раху­нок коштів бюджетів відповідних районних, міських державних адміністрацій, державного бюджету, а також додаткових джерел фінансування, з яких формуються позабюджетні кошти.

4.2. Виділення бюджетних коштів проводиться на підставі кош­торису, затвердженого засновником або уповноваженим ним ор­ганом.

4.3. Додатковими джерелами фінансування методичного кабі­нету є:

а) дотації з місцевих бюджетів;

б) добровільні грошові внески, матеріальні цінності, одержані від підприємств, установ, організацій, окремих громадян;

в) кредити банків;

г) інші кошти.

4.4. Позабюджетні кошти, одержані від додаткових джерел фінан­сування, зберігаються у відділеннях банків України, перебувають у розпорядженні трудового колективу методичного кабінету і викори­стовуються лише за призначенням.

5. Матеріально-технічна база методичного кабінету

5.1. Матеріально-технічна база методичного кабінет включає: приміщення, будівлі, споруди, землі, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші цінності.

5.2. Майно методичного кабінету належить йому на правах, ви­значених чинним законодавством.

5.3. Земельні ділянки методичного кабінету передаються йому у постійне користування відповідно до Земельного кодексу Ук­раїни.

5.4. Основні фонди (приміщення, бібліотека, обладнання), обі­гові кошти та інше майно методичного кабінету не підлягають вилу­ченню, крім випадків, передбачених чинним законодавством.

Затверджено науково-методичною комісією шкільної педагогіки, психології та школознавства Міністерства освіти України від 27.11.97 № 6.

РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо організації методичної роботи з педагогічними працівниками в дошкільних, загальноосвітніх середніх та позашкільних закладах освіти

Методична робота - це систематична колективна та індивідуаль­на діяльність педагогічних працівників, спрямована на удоскона­лення їхньої кваліфікації та професійної майстерності.

Здійснювати керівництво та організацію методичної роботи ма­ють право найбільш кваліфіковані і досвідчені педагогічні праців­ники з відповідною фаховою підготовкою, що мають педагогічні звання: “старший вчитель”, “старший викладач”, якщо їхня мето­дична діяльність проводиться в межах одного освітнього закладу та “вчитель-методист”, “викладач-методист”, “вихователь-методист”, якщо вона поширюється на інші навчально-виховні заклади.

Основні завдання і зміст методичної роботи

Основні завдання і зміст методичної роботи педагогічними працівниками в дошкільних, загальних середніх та позашкіль­них закладах освіти включають такі напрямки:

а) керівництво роботою методичних об'єднань закладу освіти та координацію їхньої діяльності;

б) вивчення рівня освітньо-кваліфікаційного забезпечення на­вчально-виховного процесу кадрами з відповідною базовою і пов­ною вищою педагогічною освітою;

в) створення організаційних умов для безперервного вдоскона­лення фахової освіти і кваліфікації педагогічних працівників;

г) проведення системи методичних заходів, спрямованих на розвиток. творчих можливостей педагогів, виявлення перспективного педагогічно­го досвіду та участь у його вивченні, узагальненні та впровадженні;

ґ) залучення педагогів, авторів методичних винаходів і раціональ­них педагогічних пропозицій у галузі методики навчання і вихован­ня до навчально-методичної та дослідної роботи в статусі методистів-кореспондентів відповідних кафедр інститутів післядипломної освіта (удосконалення вчителів), до конкурсів педагогічної майстерності тощо;

д) апробація та впровадження освітніх технологій та систем;

е) аналіз умов забезпечення психофізичного здоров'я дітей та учнів, стану викладання предметів і навчальних курсів та учнів, стану викладання предметів і навчальних курсів та вироблення ре­комендацій щодо приведення їх у відповідність до встановлених державними стандартами освіти вимог;

є) створення умов для збереження, систематичного поповнення та ефективного використання педагогічними працівниками закладу ос­віти методичного фонду літератури, дискет, аудіо та відеоматеріалів;

ж) координація індивідуального змісту методичної роботи освіт­нього закладу зі змістом діяльності методичних, науково-методич­них установ.

Методичний кабінет і методичні об'єднання закладу освіти.

1. Методичний кабінет закладу освіти є колегіальним методич­ним органом, що поєднує державне управління і громадське само­врядування спеціалістів з відповідною педагогічною освітою та об'єд­нуючим центром методичної роботи закладу дошкільної, загальної середньої, позашкільної освіти.

2. Методичний кабінет закладу освіти об'єднує в методичну ко­легію керівників методичних об'єднань, членів-адміністрації закла­ду освіти, представників методичної служби району, міста, області, республіки.

3. До складу методичної колегії шкільного, позашкільного, дошкільного методичного кабінету, відповідного освітнього закладу входять:

а) керівник освітнього закладу (директор, заступник директора з:

навчально-виховної, виховної роботи, завідуючий дошкільним за­кладом, методист-вихователь) — за посадою;

б) методисти районного (міського) методичного кабінету, інсти­туту післядипломної освіти (удосконалення вчителів) — за згодою.

Склад методичної колегії визначається і затверджується наказом керівника закладу освіти із врахуванням обов'язкової умови, за якою кількість членів, що входять до її складу за посадою (п. “а”) та за згодою (п. “б”), в сумі не може бути більшою за число обраних голів, методичних об'єднань загальноосвітнього, позашкільного, до­шкільного закладу.

4. Методичні об'єднання педагогічних працівників створюються в освітніх закладах при наявності трьох і більше спеціалістів одного фаху. або одного професійного спрямування в межах певної спеціальності.

5. Кожне методичне об'єднання відкритим голосуванням обирає керівника (голову) на період до 2-х років.

6. Основною організаційною формою методичної роботи в освіт­ньому закладі є засідання колегії методичного кабінету і методичних об'єднань педагогічних працівників. Протягом одного навчального року проводиться не менше 6-ти засідань методичної колегії та кож­ного методичного об'єднання закладу освіти;

Планування методичної роботи

План методичної роботи освітнього закладу складається на один навчальний рік і спрямовується на поліпшення науково-теоретичної, методичної та практичної підготовки вчителів. Він обов'язково-враховує зміст і заходи методичної діяльності відповідних науково-методичних, методичних установ.

Структура плану включає календарно-тематичне планування засідань і заходів:

1. Методичного кабінету і його колегії.

2. Методичних об'єднань, що входять до його складу. Річний план роботи закладу освіти, план роботи методичного об'єднання визначають зміст методичної роботи;

Планування внутрішньої методичної роботи освітнього закладу включає такі форми:

— методичні об'єднання, творчі групи, школи перспективного педагогічного досвіду;

— семінари, семінари-практикуми, педагогічні читання, методичні конференції тощо;

— самоосвіту, стажування, наставництво, консультації тощо. Керівник закладу освіти, його заступники вивчають і аналізують стан навчально-виховного процесу, створюють умови для підви­щення фахового рівня вчителів, забезпечують участь всіх педагогіч­них працівників закладу освіти у методичній роботі, сприяють заохоченню вчителів відповідно до результатів їхньої роботи. На підставі відповідного подання методичного об'єднання в заклад освіти його керівник надає педагогічним працівникам методичний день один раз на тиждень.

Участь у методичній роботі є професійним обов'язком кожного педагогічного працівника.

Керівництво методичною роботою закладів освіти

Керівництво методичною роботою закладів освіти здійснюється районними (міськими) методичними кабінетами та об'єднаннями, які очолюють найбільш кваліфіковані і досвідчені педагоги, що ма­ють педагогічні звання “вчитель-методист”, “викладач-методист”, “ви­хователь-методист”; методисти-кореспонденти відповідних кафедр-інститутів післядипломної освіти (удосконалення вчителів), мето­дисти. Керівництво і організацію методичної роботи в межах району або міста здійснює районний (міський) методичний кабінет, який працює згідно з Положенням, затвердженим Міністерством освіти-України, а в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі організовує та проводить методичну роботу з педаго­гічними працівниками регіону відповідний інститут післядиплом­ної освіти (удосконалення вчителів).

У державі керівництво методичною роботою безпосередньо-здійснює Міністерство освіти України через Інститут змісту і ме­тодів навчання. Державну академію керівних кадрів освіти.

Міністерство освіти України

Про затвердження “Положення про методичний кабінет середнього закладу освіти”, “Положення про методистів-кореспондентів інститутів післядипломної освіти (удосконалення вчителів)

На виконання Закону України “Про освіту” та з метою підтримки і заохочення до творчої діяльності педагогічних працівників, що здійснюють методичну роботу в дошкільних та середніх закладах освіти

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити "Положення про методичний кабінет середнього закладу освіти" та "Положення про методистів-кореспондентів інститутів післядипломної освіти (удосконалення вчителів)" (положення додаються).

2. Структурним підрозділам Міністерства, Інституту змісту і методів навчання, Міністерству освіти Автономної Республіки Крим, управлінням освіти обласних, Київської та Севастопольської міським держадміністраціям, директорам (удосконалення вчителів), районним (міським) методичним кабінетам забезпечити проведення організаційної роботи з педагогічними працівниками на основі затверджених документів.

3. Вважати таким, що втратило чинність "Положення про шкільний методичний кабінет", затверджене Наказом Міністерства освіти УРСР від 12. 07. 87 р.

4. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника міністра

ПОЛОЖЕННЯ

про методичний кабінет середнього закладу освіти

1. Методичний кабінет середнього закладу освіти є організуючим центром методичної роботи з педагогічними працівниками відпо­відного та інших загальноосвітніх закладів, що входять до складу міжшкільних методоб'єднань, створених на їхній базі. Діяльність методичного кабінету визначається змістом внутрішньошкільної методичної роботи і методичних об'єднань, які працюють у даному середньому закладі освіти.

2. Методичний кабінет, на базі якого проводиться внутрішньо-шкільна методична робота, рекомендується створювати у закладах освіти за наявності приміщень, придатних для творчої роботи педа­гогічних працівників.

3. Основними завданнями методичного кабінету є:

а) надання навчально-методичних консультацій педагогічним працівникам;

б) координація колективних форм і методів роботи та самоосвіти з підвищення педагогічної майстерності та удосконалення фахової підготовки вчителів;

в) організація системи заходів, спрямованих на розвиток творчо­го потенціалу педагогів, впровадження досягнень кращого педаго­гічного досвіду та освітніх технологій.

4. Методичний кабінет проводить таку роботу:

а) створює умови для самостійної, індивідуальної роботи педаго­гічних працівників шляхом забезпечення їх необхідною науково-методичною літературою;

б) організовує консультації з питань психології, педагогіки, фа­хової підготовки, методики викладання предметів;

в) займається організацією та періодично проводить виставки навчальної літератури, забезпечує педагогічних працівників необ­хідною інформацією;

г) бере участь в організації та проведенні представницьких педа­гогічних заходів: педагогічних читань, виставок, творчих звітів, на­уково-практичних семінарів, конференцій тощо;

ґ) організовує наставництво, стажування молодих учителів;

д) сприяє участі педагогічних працівників у науково-методичній та експериментальній роботі;

е) сприяє впровадженню в практику роботи вчителів перспек­тивного педагогічного досвіду, досягнень сучасної науки та освітніх технологій.

5. Очолює методичний кабінет завідуючий (на громадських заса­дах), який обирається терміном на два роки з числа досвідчених педагогічних працівників (“старший вчитель”, “вчитель-методист”) даного закладу освіти.

У своїй роботі завідуючий кабінетом при необхідності вирі­шує питання спільно з адміністрацією закладу, керівниками шкільних, міжшкільних методоб'єднань, творчих груп учителів, бібліотекарем.

6. У шкільному методичному кабінеті зосереджуються такі мате­ріали:

— Конституція України, Закон про освіту, урядові документи з питань освіти, рішення колегій, накази та інші інструктивно-нормативні документи Міністерства освіти України, управлінь освіти, районних (міських) методичних кабінетів;

— документація шкільних і міжшкільних методоб'єднань (пла­ни роботи, протоколи засідань, тексти виступів, розробки уроків, зразки наочності тощо);

— графік проведення методичних заходів з педагогічними пра­цівниками;

— науково-методична література;

— технічні засоби навчання;

— матеріали з позакласної, позашкільної роботи;

— зразки кращих письмових робіт, у тому числі й екзаменацій­них, виконаних учнями;

— банк даних (картотека) педагогічних знахідок, досвіду, освітніх технологій;

— аудіо-відеотека кращих освітянських доробок школи, району (міста), області;

— підшивки інструктивних збірників Міністерства освіти, педа­гогічних газет та журналів.

7. Керівник закладу освіти, працівники управлінь освіти та районних (міських) методичних кабінетів, інститутів післядипломної освіти (удосконалення вчителів) вивчають, аналізують ро­боту шкільних методичних кабінетів і спільно беруть участь у заходах щодо навчально-методичного забезпечення середніх за­кладів освіти.

Педагогічна рада школи на своїх засіданнях періодично заслухо­вує звіти про роботу методичного кабінету.

ПОЛОЖЕННЯ

про методистів-кореспондентів інститутів післядипломної освіти (удосконалення вчителів)

1. Загальні положення

1.1. Методист-кореспондент є позаштатним працівником на­уково-методичної установи, що здійснює дослідну, методичну, наукову та практичну роботу у складі профільної кафедри інсти­туту післядипломної освіти (удосконалення вчителів) — далі інститут.

1.2. Метою діяльності методистів-кореспондентів є удосконален­ня освітньої, наукової та професійної підготовки педагогів і керів­ників,

1.3. Методисти-кореспонденти інститутів працюють па громадсь­ких засадах на кафедрах за їх рекомендаціями. Забезпечення їх практичного індивідуального оволодіння уміннями і навичками навчання, виховання, управління педагогіч­ним процесом та постійного професійного взаємозбагачення у про­цесі формування ефективної авторської системи їх діяльності.

2. Завдання методистів-кореспондентів

2.1. Основними завданнями методистів-кореспондентів є:

— сприяння розвитку педагогічної науки в Україні;

— вивчення, узагальнення та застосування перспективного педа­гогічного досвіду;

— апробація розробок з актуальних проблем практичної педаго­гіки, організації навчально-виховного процесу та методичного за­безпечення окремих навчальних предметів у загальноосвітніх на­вчально-виховних закладах;

— розширення експериментально-дослідної бази кафедр;

— виконання навчально-методичної, науково-дослідної і прак­тичної роботи в загальноосвітніх навчально-виховних закладах;

— участь у підготовці, апробації та експертному оцінюванні ек­спериментальних і пробних навчальних планів, програм, підруч­ників та посібників;

— внесення інноваційних пропозицій щодо поліпшення й удос­коналення педагогічного процесу в загальноосвітніх навчально-ви­ховних закладах та інших установах освіти.

3. Порядок добору і затвердження складу методистів-кореспондентів

3.1. До числа методистів-кореспондентів добираються творчі пе­дагогічні працівники освітньої системи України, які виявили ба­жання, нахили та здібності до розробки науково-дослідних і на­вчально-методичних питань, проблем організації навчально-вихов­ного процесу, мають вишу педагогічну освіту і встановлену кваліфікаційну категорію не нижче першої. Перевага надається осо­бам, які мають друковані наукові, навчальні, методичні праці, вина­ходи в галузі технічних засобів навчання та наочних посібників.

3.2. Зарахування до складу методистів-кореспондентів провадиться на підставі рекомендацій кафедр, лабораторій інститутів.

На кожного кандидата в методиста-кореспондента оформляється особова справа, до якої входять такі документа:

1. Особиста заява на ім'я ректора (директора) інституту.

2. Особистий листок з обліку кадрів.

3. Копія трудової книжки.

4. Документа про освіту (копія диплому).

5. Кваліфікаційне посвідчення (копія).

6. Атестаційний лист (копія).

7. Характеристика-рекомендація навчального закладу і подання районного (міського) методичного кабінету.

8. Рекомендація кафедри інституту.

9. Список праць і публікацій.

10. Дві фотографії (3х4 см).

3.3. На методистів-кореспондентів, що переобираються, подається характеристика-рекомендація з місця робота і рекомендації з відпо­відних кафедр, лабораторій інститутів.

3.4. Висунення кандидатів провадиться відповідними рішеннями кафедр. Методиста-кореспондента обираються вченою радою інститутів простою більшістю голосів.

3.5. Методист-кореспондент затверджується наказом інституту терміном на п'ять років. Поновлення складу методистів-кореспондентів може бути проведено позачергово за поданням кафедр (лабо­раторій, кабінетів) та за рішенням вченої ради інституту.

3.6. Особи, які не виконують покладені на них обов'язки, рішен­ням вченої ради відраховуються зі складу методистів-кореспондентів. Рішення набуває чинності з дня видання відповідного наказу по інституту. Витяг з наказу надсилається або доводиться до відома відпо­відної освітньої установи, в якій працює методист-кореспондент.

3.7. Поновлення методистів-кореспондентів здійснюється на загальних підставах.

4. Обов'язки методистів кореспондентів

4.1. Методист-кореспондент відповідно до свого фаху, педаго­гічного досвіду і тематики виконуваної робота працює на профільній кафедрі інституту, провадить науково-дослідну, методичну і прак­тичну роботу без відриву від основного місця зайнятості за річним індивідуальним планом, який затверджується відповідною кафед­рою інституту.

4.2. Виконувані методистами-кореспондентами теми наукових досліджень включаються до річних тематичних планів наукової ро­боти інституту і затверджуються кафедрами на загальних підставах.

4.3. Методисти-кореспонденти беруть участь у підготовці річних тематичних планів науково-дослідної роботи інституту, а також в обговоренні і рецензуванні виконаних планових робіт.

4.4. Методисти-кореспонденти звітують про свою роботу перед кафедрами (лабораторіями, кабінетами) інституту не менше одного разу на рік.

4.5. Методист-кореспондент може до двох тижнів здійснювати наукову, дослідну, методичну та практичну роботу протягом на­вчального року (в канікулярний час) на кафедрі інституту або в його базових освітніх закладах, попередньо узгодивши термін і час своєї робота з адміністрацією відповідного закладу освіти. На цей період за ним зберігається заробітна плата за основним місцем робота.

4.6. Для методистів-кореспондентів систематично провадяться цільові, тематичні наради, семінари, конференції з питань змісту, форм і методів навчально-методичної, науково-дослідної та експе­риментальної робота.

5. Права методистів-кореспондентів

5.1. Кожен методист-кореспондент бере участь у засіданнях про­фільної кафедри, педагогічних читаннях, науково-практичних кон­ференціях, наукових сесіях, інших формах навчальної, наукової та методичної робота.

5.2. Інститут сприяє методистам-кореспондентам у складанні кан­дидатського мінімуму та в роботі над дисертаціями, подає експерт­ний висновок до відповідної атестаційної комісії про можливість присвоєння педагогічних звань “вчитель-методист”, “старший вчи­тель”, “вихователь-методист”, почесного звання “Заслужений учи­тель України”.

5.3. Органи освіта та освітні заклади створюють сприятливі умо­ви для методистів-кореспондентів щодо проведення науково-мето­дичної та експериментальної робота.

5.4. Методисту-кореспонденту видається документ єдиного зраз­ка (атестат), в якому ведеться облік виконаної дослідної, методичної практичної роботи та завдань або даних про обрання на наступний п'ятирічний термін (додаток № 1).

Атестат методиста-кореспондента є безстроковим документом, що посвідчує результати робота його власника та є підставою для при­своєння (підтвердження, непідтвердження) педагогічних звань “вчи­тель-методист”, “вихователь-методист”.

6. Керівництво діяльністю методистів-кореспондентів

6.1. Керівництво діяльністю методистів-кореспондентів здійснюється методичним керівником, затвердженим рішенням на­уково-методичної ради інституту відповідно до обраної спеціаль­ності та досліджуваної проблеми.

6.2. Методичне керівництво за рішенням відповідної кафедри інституту може бути доручене особам, що мають вчений ступінь або вчене звання і визнані державними науковими, навчальними закла­дами, іншими аналогічними установами, фахівцями у відповідній галузі знань. Для осіб, які не мають вченого ступеня або звання, повинно бути рішення профільної кафедри про можливість здійсню­вати методичне керівництво.

6.3. Методичний керівник:

— планує в індивідуальному порядку науково-дослідну і навчально-методичну роботу спільно з методистами-кореспондентами терміном на навчальний рік;

— забезпечує спільну науково-дослідну і навчально-методичну діяльність;

— вносить відповідні записи про хід виконання індивідуально­го плану робота методиста-кореспондента до атестату та картотеки обліку роботи методистів (додаток № 2) після затвердження відпо­відного звіту на профільній кафедрі;

— вносить пропозиції щодо застосування розроблених експери­ментальних, науково-методичних матеріалів та перспективного пе­дагогічного досвіду;

— подає висновок щодо доцільності присвоєння (підтверджен­ня, непідтвердження) педагогічного звання “старший вчитель”, “вчи­тель-методист”, “вихователь-методист” при проведенні атестації, пред­ставлення до почесного звання “Заслужений учитель України”.

Витяг

із Положення про методистів-кореспондентів інститутів післядипломної освіти (удосконалення вчителів)

“1.1. Методист-кореспондент є позаштатним працівником нау­ково-методичної установи, що здійснює дослідну, методичну, на­укову та практичну роботу у складі профільної кафедри інституту післядипломної освіти (удосконалення вчителів).

4.1. Методист-кореспондент відповідно до свого фаху, педаго­гічного досвіду і тематики виконуваної роботи працює на профільній кафедрі інституту, провадить науково-дослідну, мето­дичну і практичну роботу без відриву від основного місця зайня­тості за річним індивідуальним планом, який затверджується відпо­відною кафедрою інституту.

4.5. Методист-кореспондент може до двох тижнів здійснювати наукову, дослідну, методичну та практичну роботу протягом на­вчального року (в канікулярний час) на кафедрі інституту або в його базових — освітніх закладах, попередньо узгодивши термін і час своєї роботи з адміністрацією відповідного закладу освіти. На цей період за ним зберігається заробітна плата за основним місцем роботи.

5.1. Кожен методист-кореспондент бере участь у засіданнях про­фільної кафедри, педагогічних читаннях, науково-практичних кон­ференціях, наукових сесіях, інших формах навчальної, наукової та методичної роботи.

5.4. Методисту-кореспонденту видається документ єдиного зраз­ка (атестат), в якому ведеться облік виконаної дослідної, методич­ної, практичної роботи та завдань або даних про обрання на на­ступний п'ятирічний термін (додаток № 1).

Атестат методиста-кореспондента є безстроковим документом, шо посвідчує результати роботи його власника та є підставою для присвоєння (підтвердження, непідтвердження) педагогічних звань “вчитель-методист”, “вихователь-методист”.

6.1. Керівництво діяльністю методистів-кореспондентів здійснюється методичним керівником, затвердженим рішенням на­уково-методичної ради інституту відповідно до обраної спеціаль­ності та досліджуваної проблеми”.